Радивилівський ліцей №2 ім. П. Г. Стрижака

ВСТУП

Основним завданням сучасного закладу освіти, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:

• взаєморозуміння;
• взаємоповага;
• дружня атмосфера;
• пріоритет прав людини;
• толерантність;
• постійний розвиток;
• активна життєва позиція;
• здоровий спосіб життя;
• людяність;
• порядність;
• повага до приватного життя;
• мир;
• єдина країна.

З огляду на те, що створення концепції нового освітнього простору є надзвичайно складним завданням, ми створили «Кодекс безпечного освітнього середовища» ( КБОС), згідно положень та принципів УГОДИ, яка регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процесу.

Головною метою КБОС у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

Нормативно - правова база

Європейська конвенція про здійснення прав дітей.

Конвенція про права дитини.

Закон України "Про освіту" (із змінами).

Постанова Верховної Ради України Про

Рекомендації парламентських слухань на тему: "Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист".

Постанова КМУ від 21 листопада 2013 р № 895 Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах.

Постанова КМУ від 21 листопада 2013 р № 896 Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб).

Постанова КМУ 22.08.2018 № 658 «Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі».

Наказ 19.08.2014 №564/836/945/577Про затвердження Порядку розгляду

звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення.

Наказ МОН від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами».

Лист МОН від 28.10.2014 року № 1/9-557 «Про Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей».

Лист МОН від 28.12.2016 року №1/9-680 «Щодо захисту дітей від усіх форм насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження».

Лист МОН від 05.03.2018 року №1/9-133 «Щодо листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Лист МОН від 18.05.2018 року №1/11- 5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству».

Лист МОН від 07.08.2018 року №1/9-186 «Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки й благополуччя дитини в 2018/2019 навчальному році ».

Лист МОН від 29.12.2018 року №1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу».

Лист МОН від 29.01.2019 року №1/11- 881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. №2657- VIII.

Розділ І. ЗАВДАННЯ КБОС

Основні завдання КОДЕКСУ :

Виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.

Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психологів, батьків на освітнє середовище школи.

Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу.

Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в закладі освіти.

Рішенням педагогічної ради у закладі освіти створено робочу групу, до складу якої увійшли:

Голова: практичний психолог - Сова Я.О.,

Члени:

Заступник директора з ВР – Комар Я.М.,

Заступник директора з НВР – Горопаха О.О.,

Заступник директора з НВР – Налєво Н.І.,

Педагог-організатор- Юрченко О.В.,

Соціальний педагог- Ручкіна С.К.,

Соціальний педагог філії Башарівська гімназія – Шкурнік М.П.,

Завідувач філії Копанівська початкова школа Радивилівського ліцею № 2 - Герба В.Л.,

Голова батьківського комітету ліцею – Горопаха О.В.,

Президент учнівського самоврядування – Горопаха Віталіна.,

Завданням робочої групи є: провести аудит закладу освіти, організувати та провести просвітницькі заняття для педагогів, батьків, учнів з даного питання, скласти проект КБОС та обговорити і схвалити його на засіданні педагогічної Ради школи.

Розділ ІІ.

ВИЗНАЧЕННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НАСИЛЬСТВА ПРОТИ ДИТИНИ ТА РЕАГУВАННЯ НА НИХ

Такі негативні явища серед учнівської молоді, як насильство, булінг та кібербулінг, секстинг тощо, не можуть не турбувати громадськість, освітян та батьків. Логічно, що виникає потреба створити безпечний освітній простір у закладі освіти, щоб захистити, убезпечити, запобігти наслідкам впливу на особистість несприятливих чинників. Для школярів несприятливі впливи середовища зумовлюють: появу складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні — конфлікти з батьками, друзями, вчителями непорозуміння з оточенням тощо прояви психологічного та емоційного насильства: ігнорування приниження погрози недоброзичливе ставлення тощо дію несприятливих чинників, пов’язаних із навчанням.

Булінг (цькування)- діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (пункт 31частини першої статті 1 Закону України "Про освіту").

Види насильства(булінг):

Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.

· Фізичне насильствонайбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).

· Економічний булінг– крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

· Психологічний булінг– принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

· Сексуальний булінг– принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

· Кібербулінг– приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

• Працівники закладу освіти мають знати чинники ризику насильства проти дитини та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов’язків.

• Якщо виявлено чинники ризику, працівники закладу освіти повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

• Працівники повинні контролювати стан і благополуччя дитини.

Розділ ІІІ.

РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Правила, що регулюють відносини між адміністрацією, педагогічним колективом, здобувачами освіти, батьками та місцевою громадою прописані в наказі закладу освіти № 167 від 01.09.2023 р.

У цьому розділі запропоновано реагування та протидія булінгу.

ПОРЯДОК

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) у закладі

Загальні питання

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

1. систематичність (повторюваність) діяння;

2.наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору закладу.

2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує діловод, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4. Прийом та реєстрацію поданих заяв здійснює особисто директор закладу або його заступник.

5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

6. Форма та бланк заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

8. Розгляд заяв здійснює директор закладу з дотриманням конфіденційності.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду заяви директор закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

4. Комісія створюється наказом директора.

5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор та інші особи.

6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор має повідомити постраждалого.

9. Рішення Комісії приймаються більшістю ї членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/ї представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

5. Директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор:

· повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

· забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

1. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи та затверджуються директором закладу.

2. З метою виконання заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Розділ IV.

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

1. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

2. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.

3. Організація та проведення профілактично-просвітницьких заходів та консультацій із практичним психологом .

4. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

5. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

6. Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

7. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

8. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне,різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

9. Для успішного попередження та протидії насильству необхідним є проведення занять з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Розділ V.

ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ ДАНИХ ДИТИНИ

І.Принципи захисту особистих даних дитини

1.Особисті дані дитини мають бути захищені, згідно з положеннями Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.

2.Працівники закладу, які працюють з особистими даними дітей, повинні зберігати їх конфіденційність і вживати заходів для їх захисту від несанкціонованого доступу.

3.Особисті дані дитини надаються лише тим особам і організаціям, які мають на це право, згідно із законодавством України.

4.Працівники закладу мають право працювати з особистими даними дитини та надавати їх у рамках розслідування, яке проводиться міждисциплінарною групою.

5.Працівник закладу освіти може використовувати інформацію про дитину з освітньою або навчальною метою лише за умови анонімності дитини та неможливості її ідентифікації за допомогою такої інформації.

6.Працівник закладу освіти не має права надавати інформацію про дитину, її батьків чи опікунів представникам засобів масової інформації (ЗМІ).

7.Працівники закладу освіти не мають права надавати можливість представникам засобів масової інформації встановлювати контакт з дітьми.

8.Працівники закладу освіти не мають права розмовляти з представниками засобів масової інформації про дітей, їхніх батьків чи опікунів без їхнього дозволу.

ІІ.Принципи захисту зображень

1.Визнаючи право дітей на приватність і захист особистих інтересів, заклад освіти повинен захищати зображення дітей.

2.Працівники закладу не мають права давати дозвіл на фото-, відеозйомку дітей або їх аудіозапис на території навчального закладу без попередньої згоди батьків або опікунів дитини (письмова форма).

3.Для отримання згоди батьків (опікунів) для фото-, відеозйомки дитини працівник закладу освіти має звернутися до них, згідно з процедурою для отримання такого дозволу. Не дозволяється надавати представникам ЗМІ контактні дані батьків (опікунів) дитини без їх попередньої згоди.

4.Оприлюднення працівником закладу освіти зображення дитини у будь-якому вигляді (фото-, відео- або аудіозапису) потребує попередньої згоди батьків або законних опікунів дитини у письмовій формі.

ІІІ.Принципи доступу дітей до мережі Інтернет

1.Надаючи дітям доступ до мережі Інтернет, заклад зобов’язаний вжити всіх заходів для захисту їх від матеріалів, які можуть зашкодити їхньому належному розвитку.

2.На території закладу освіти дитина може мати доступ до мережі Інтернет у таких випадках:

• під наглядом учителя на заняттях з вивчення комп’ютера (уроки інформатики);

• без нагляду вчителя - на комп’ютерах навчального закладу, призначених для цього (вільний доступ).

3.Коли дитина отримує доступ до мережі Інтернет під наглядом працівника закладу, останній має розповісти дитині про принципи безпечного користування мережею Інтернет. Крім того, працівник закладу відповідає за забезпечення безпеки дітей при використанні мережі Інтернет під час занять.

4.На комп’ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, мають бути постійно доступними навчальні матеріали з безпечного користування нею.

5.Учителі інформатики мають щонайменше один раз на місяць перевіряти, чи не має небезпечних матеріалів на комп’ютерах з доступом до мережі Інтернет.

Розділ VІ. БЕЗПЕКА В ЛІЦЕЇ

Здоровий та безпечний заклад освіти для дітей — забезпечений хорошими санітарними умовами: свіжою питною водою, чистими і теплими туалетами, доступним і корисним харчуванням.

Надає рівні можливості для всіх — сприймає всіх дітей однаково, незалежно від їхньої статі, соціального статусу, культурного походження, віросповідання або стану здоров’я.

Забезпечує якісну освіту — розширює горизонти навчання дитини, розвиває навички та вміння в усіх сферах навчання, забезпечує навчальним планом і програмами відповідно до віку, враховує індивідуальні особливості учнів, різні стилі навчання, підтримує активне навчання і критичне мислення, знайомить дітей з інформаційними технологіями, розвиває навчання життєвих навичок із професійними, компетентними і вмотивованими вчителями.

Захищає і піклується — враховує інтереси учнів, оберігає їх від ризикованої поведінки, захищає від надзвичайних ситуацій природного, техногенного або соціального походження.

Залучає учнів, сім’ї та місцеві громади — цінує і стимулює участь батьківських комітетів та шкільного самоврядування в плануванні шкільних заходів; надає освітні послуги дорослому населенню, є освітнім центром громади .

«Сприятливе для здоров’я і навчання фізичне середовище»

ü Заклад має чіткі рекомендації щодо безпечного маршруту до ліцею.

ü Шкільне подвір’я, приміщення і навколишня територія є безпечними для життя і здоров’я учнів.

ü У ліцеї створено належні санітарно-гігієнічні умови.

ü У ліцеї належний рівень пожежної та електричної безпеки.

ü У ліцеї забезпечено доступ до якісного харчування, майданчиків для занять фізичною культурою, пункту надання першої домедичної допомоги.

ü У ліцеї створено навчальний простір, який забезпечено сучасними технологічним засобами та навчально-методичними матеріалами для активного навчання дітей з урахуванням особливостей їхнього розвитку.

ü У ліцеї забезпечується навчання персоналу закладу освіти та здобувачів освіти з питань мінної безпеки та поводження з вибухонебезпечними речовинами.

ü У ліцеї проводяться практичні тренування персоналу та здобувачів освіти щодо злагоджених дій в екстремальних і надзвичайних ситуаціях.

ü У закладі встановлено тривожну кнопку для миттєвого оповіщення органів Національної поліції про небезпеку при неправомірних діях сторонніх.

«Навчання дітей і дорослих на засадах загальнолюдських цінностей і життєво важливих компетентностей»

У ліцеї створено систему мотивації до навчання вчителів та учнів життєво важливих навичок на засадах компетентнісного підходу.

Навчання психосоціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації та самореалізації учнів, визначено одним із ключових завдань ліцею.

Тематика здоров’я, безпеки, соціальної та громадянської компетентності, розбудови миру, підприємливості, екологічної грамотності, поводження у надзвичайних ситуаціях є обов’язковими елементами змісту навчального плану закладу.

У ліцеї навчання психосоціальних компетентностей (життєвих навичок) для здобувачів освіти усіх класів відбувається в інтерактивній формі.

У закладі створено систему взаємонавчання і взаємопідтримки вчителів.

Персонал закалду освіти постійно підвищує свою кваліфікацію за дистанційними та очними формами навчання.

«Ефективне шкільне управління, партнерство і участь»

Створення безпечної (дружньої до дитини) школи є головним пріоритетом політики закладу.

Заклад освіти має визначену місію і кодекс поведінки, які сприймаються усіма учасниками освітнього процесу.

Управління ліцеєм відбувається на засадах самоврядування, демократії, рівного доступу, прозорості та поваги до різноманіття культур (включно з системою учнівського самоврядування).

Батьки учнів беруть активну участь у житті закладу освіти.

Заклад активно взаємодіє з громадою та органами місцевого самоврядування на засадах відкритості і партнерства.

Персонал ліцею мотивований і отримує постійну підтримку у набутті необхідних навичок щодо забезпечення ефективного шкільного управління, партнерства та участі.

Заклад освіти забезпечує залучення і рівність для всіх учасників освітнього процесу.

Розділ VII.

АЛГОРИТМ ДІЙ У РАЗІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ І УВІМКНЕННЯ СИГНАЛІВ ТРИВОГИ

Почувши сигнал оповіщення, необхідно організувати переміщення учасників освітнього процесу у супроводі з вчителем або відповідальною особою, яка після завершення небезпеки та оголошення відміни сигналу організує повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевірятиме наявність учнів в укритті та у приміщеннях закладу освіти після завершення небезпеки.

Кожний учитель та працівник закладу повинен бути ознайомлений:

1. З місцем розташування укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту, правилами поведінки під час переміщення до укриття та перебування в ньому.

2. Знати пояснення дій, що передбачені Планом реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу.

3. Про необхідні речі, які учасники освітнього процесу повинні взяти із собою в укриття.

4. Знати розподіл учасників освітнього процесу в укриттях із

урахуванням місткості та розташування.

5. Повинен знати про встановлені покажчики напрямку руху до

укриттів для швидкого та безпечного переміщення.

У випадку сигналу небезпеки:

• Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.

• Вчитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків – про переміщення

дітей до укриття.

• Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні

класу та швидко залишити кабінет.

• Для супроводу початкових класів можуть бути залученні

помічники.

• Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений

медичний працівник.

• Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять

перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.

• До укриття колони рухаються без паніки, голосних криків та

штовханини

• Учні, які знаходяться на подвір'ї закладу, під час сигналу

оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд.

• У середині захисної споруди відповідальні особи повинні

допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця.

• Під час перебування в захисній споруді вчителі та вiдповiдальнi особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті.

• Після завершення небезпеки та оголошення про відбій тривоги, вчителі та відповідальні особи слідкують за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами.

Розділ VIIІ.

МОНІТОРИНГ КБОС

Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики

1. Директор призначає уповноважену особу за реалізацію антибулінгової політики.

2. Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.

3. Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики працівниками закладу.

Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку .

4. Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення ї вимог на території закладу.

5. На основі результатів анкет працівників закладу відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору .

Враховуючи результати моніторингу, директор повинен внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них працівників.

І.Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС

1.Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них.

2.Проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу.

3.Надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС.

4.Підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу та подання його директору школи.

5.Враховуючи результати моніторингу, директор закладу повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівників:

-консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;

-роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;

-інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція (шкільні офіцери поліції), соціальні служби.

ІІ.Показники виконання вимог антибулінгового кодексу

1.Заклад освіти запровадив та виконує Кодекс безпечного освітнього середовища.

2.У закладі запроваджено реалізацію антибулінгового кодексу, який містить принципи захисту дітей від насильства.

3.Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються усіма учасниками освітнього процесу.

4.Стратегія визначає такі питання:

-порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу;

-правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;

-правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

-правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

-принципи безпечних відносин між працівниками закладу та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

5.Визначено особи, відповідальні за реалізацію антибулінгового кодексу -адміністрація закладу, класні керівники, практичний психолог, соціальний педагог, учителі-предметники.

6.У закладі затверджено документ під назвою «Кодекс безпечного освітнього середовища Радивилівського ліцею №2 ім.П.Г. Стрижака», який затверджено рішенням педагогічної ради «01» вересня 2023 року протокол №1.

ІІІ. Заклад освіти здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання випадкам насильства проти дітей.

1.Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.

2.У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці дітей або застосування насильства проти дітей працівниками закладу, у закладі освіти завжди дотримуються вимог, зазначених у антибулінговому кодексі.

IV. Заклад освіти проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги у небезпечних ситуаціях.

1.Усі працівники закладу ознайомлені з антибулінговим кодексом.

2.Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки

насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

3.Класні керівники пройшли інструктаж з питань запобігання випадкам

знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

4.Працівники закладу мають доступ до інформації про можливість

отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які надають допомогу у надзвичайних ситуаціях.

V. Заклад освіти проводить навчання батьків з питань виховання без

застосування насильства та захисту дітей від насильства.

1.На сайті закладу розміщена необхідна інформація щодо таких питань:

-виховання дітей без застосування насильства;

-захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі

Інтернет;

-можливості для вдосконалення навичок виховання;

-контактні дані установ, які надають допомогу у складних життєвих

ситуаціях.

2.Усі батьки ознайомилися з антибулінговим кодексом.

VІ. У закладі освіти навчають дітей, як захистити себе від усіх форм насильства.

1.У закладі освіти на годинах спілкування організовано заняття з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

2.Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства та булінгу.

3.У закладі функціонує «Скринька-Довіри».

4.У закладі є електронні навчальні матеріали для дітей з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки у мережі Інтернет.

5.Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання будь-якої допомоги у складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді (інформація розміщена на сайті школи та на стендах 1 та 2 поверхів).

VІІ.Заклад освіти проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

1.Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.

2.У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у закладі проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).

3.Щорічно готується внутрішній звіт про виконання антибулінгового кодексу.

Анкета «Моніторинг дотримання положень КБОС»

Розділ ІХ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Кодекс безпечного освітнього середовища закладу стає чинним у день його оприлюднення.

2.Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім учасникам освітнього процесу (через його розміщення на сайті закладу).